10 заповідей для батьків

 

  1. Не думай, що дитина твоя: вона Божа.
  2. Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти. Або як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
  3. Не вимагай від дитини платні за все, що ти для’неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другій, а та — третій, це не поворотний закон подяки.
  4. Не зганяй на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркого хліба, бо що посієш, те й зійде.
  5. Не відносься до її проблем звисока, скрутність життя надана кожному по силам, І будь впевнений, їй вона важча не менш, ніж тобі твоя. А може, і більше. Тому що у неї ще нема навиків.
  6. Не принижуй.
  7. Не «гризи» себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, гризи — якщо можеш та не робиш.
  8. Пам’ятай — для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
  9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.
  10. Люби свою дитину різною: неталановитою, невдалою, дорослою; спілкуючись з нею, радій, тому що дитина — це свято, яке поки з тобою.