10 заповідей для батьків
- Не думай, що дитина твоя: вона Божа.
- Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти. Або як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
- Не вимагай від дитини платні за все, що ти для’неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другій, а та — третій, це не поворотний закон подяки.
- Не зганяй на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркого хліба, бо що посієш, те й зійде.
- Не відносься до її проблем звисока, скрутність життя надана кожному по силам, І будь впевнений, їй вона важча не менш, ніж тобі твоя. А може, і більше. Тому що у неї ще нема навиків.
- Не принижуй.
- Не «гризи» себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, гризи — якщо можеш та не робиш.
- Пам’ятай — для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
- Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.
- Люби свою дитину різною: неталановитою, невдалою, дорослою; спілкуючись з нею, радій, тому що дитина — це свято, яке поки з тобою.
